parum affinis
одного разу, від нічого робити, ми з моїм знайомим почали дискусію на тему як правильно писати англійське слово "сірий" - "grey" чи "gray"? дискусія привела нас тільки до того, що ми зрозуміли одну річ - якщо ця суперечка потриває ще хоч трохи довше її можна буде сміливо називати "найбезглуздішою причиною закінчення наших і без того протирічних відносин".
але минулого понеділка я з цікавості зайшла на англійський форум і зрозуміла, що не тільки ми з моїм знайомим витрачаємо час на непотрібні речі. там розгорілась така ж дискусія, тільки з більшою кількстю людей, з гарячішими доказами і з "вірогіднішими" фактами. все це було посипано специфічним англійським гумором, від якого зразу хотілося відрізати комп'ютер від інтернету і піти ковтнути яду...але справа тут не в тому. справа в тому, що всі ці псевдофілологи так само не могли дійти до спільного рішення. читаючи їхні аргументи, я думала, що так і не зрозумію істини слова grey/gray. кожний наступний аргумент був абсурдніший іншого. тому я вибрала для себе найбільш прийнятний варіант, що його виклав Matt Probert ( не знаю чи це нік, чи реальне ім'я...не важливо) . цитую : " плутанина ( про те як писати правильно "grey" чи "gray") виникає від старого англійського слова - graeg, отже ми маємо "grey" і "gray" - чому б нам тоді не писати - graey?".
саркастичний коментар Мета став для мене найбільш прийнятним. він знайшов компроміс, до якого не могли дійти всі ці псевдофілологи.
p.s. можливо, через 10 років діти в школі будуть писати "graey". це би не було катастрофою...якщо подумати.